Взуття

Є кілька різних класифікацій взуття на велосипед. Умовно його можна поділити на такі типи:

Туристичне, або напівжорстке.

Це універсальне веловзуття, яке яке підходить як для велосипеда, так і для звичайної ходьби. До цього типу можна віднести:

• Велочеревики або велотуфлі. Вони схожі на звичайні кросівки, але мають жорстку підошву і спеціальні отвори для встановлення шипів для контактних педалей, які закриваються спеціальними заглушками.
• Велосандалі. Сандалі з жорсткою підошвою на яку також можна встановлювати шипи.

Жорстке МТВ взуття.

Мають дуже жорстку підошву з твердого пластику чи карбону яка не гнеться. На носках мають два грунтозацепи, які дозволяють легше взбігати на підйом з м’яким грунтом. Але за рахунок підошви, що не гнеться, в такому взутті не зручно ходити. Переважно, таке велосипедне взуття використовується для гонок чи для поїздок, де велосипедист весь час перебуває у сідлі.

Жорсткі шосейні туфлі.

Дещо схожі на жорсткі велотуфлі для МТВ, але без грунтозацепів, і з отворами для трьох шипів під дорожні педалі ( не сумісні з контактними педалями для MTB). При ходьбі доводиться наступати на шип, який сильно виступає з підошви, тому ходити в таких туфлях практично неможливо.

Зимове веловзуття.

Як правило, дещо схожі на трекінгові черевики, але в протекторі підошви є отвори під шипи для контактних педалей. Підошва в таких черевиках, як правило, не утеплюється, щоб не зменшувати її жорсткість.

На велочеревиках можуть використовуватись різні системи затяжки:

• Липучка. Дозволяє швидко і легко вдягнути чи зняти велотуфлі. В моделях з комбінованими затяжками, найчастіше затягує нижню частину.
• Бакля або трищітка. Краще фіксує, більш зручна в регулюванні, і більш довговічна ніж липучка. Переважно використовується для фіксації верхньої частини черевика.
• BOA. Забезпечує швидку і надійну фіксацію, має найменший крок регулювання. Можна підтягнути або ослабити затяжку на ходу.
• Звичайні шнурки. Просто і надійно, але неможливо зав'язати на ходу.